18 лист. 2013 р.

Про звичайне добро

Я вже готова до написання саги про стамбульский транспорт, трафік і збоченців у автобусах.

Але сьогодні не про збоченців.
Їду я на роботу спершу метробусом, а потім автобусом. І вибралася сьогодні на підборах, в  кої то вєкі. Ну і значить стою, як випивша. Шатає мене. При кожному гальмуванні мене небезпечно кринить додолу і в різні боки. І тут відчуваю, хтось мене підтримує. Ні, не за талію, ні за стегна, і просто підставив своє плече, аби я не грохнулась. Так доречно було. Я оглянулася, подякувала. Звичайни робітник, низенький,  каже нема за що. Знов поворот і знов він мене підпер, аби я не побігла у тих підборах по автобусній діагоналі. Знов я дякую. 

А потім він каже до одного мужика, що сидів: встаньте будь ласка, ось дівчина на каблуках, дуже тяжко стояти. Той, нехотячи, але встав. Я віднєкувалася, але сіла. Не зручно якось.

Потім же сижу і думаю собі своїми збоченими і недовірливими мізками "зараз він з мене вже шось хотітиме, телефон проситиме, буде тертися мені в ногу чи ше яка холєра".. Вже придумала отмазку шо я лесбіянка і для прикритія ще й одружена.

А він через зупинку каже "вдалого дня" і виходить.

Жесть. Людське добро виявляється існує.

17 лист. 2013 р.

Про любов і нелюбов

Наскільки ті хлопаки інші.

От Хемів рідний брат на 10 років молодший від Хема. Втюрив у себе одну англійську мадам. А мадамі тій як Хему, тобто від Хемового брата нормально старша.

Жили вони разом 8 місяців. І по візі треба було їй повертатися. Але от зараз можна вже назад в Туреччину їхати. А малий видумує причини чого не треба робити цього зараз. А потім таки признався, 10 років різниці не дають йому спокою. Розглядати її як матір дітей своїх він не може.

Про це він їй казати не хоче, аби не боліло. Тягне кота за яйця по-нашому кажучи. А мені за неї чисто по жіночому болить ;(

А вона пише мені, плани розписує, як приїде, глядітиме Аду, вчитиме її англійської, як потім Ада поїде вчитися в Англію. І сталося так, шо я хочу аби вона приїхала. Гра інтересів, як то кажуть. Вмовляю брата Хемівського. Капаю на Хема.  Розказую шо то тільки в Туреччині такі дурні забобони про 10 років різниці і англійка гарно виглядає (шо є то є, років 28 на вигляд не більше).
Шо йому тяжко заради того, аби племінниця мову знала і вчила з носієм? І нам всім же вона подобається..

Побачимо. Серцю не накажеш, але от про це раніше треба було думати - факт!