26 квіт. 2014 р.

Вам знайоме, якщо у вас донька

Цей прекрасний вік, коли ваша доня:

1. Робить вам зачіски,- я майже засинаю))
2. Співає пісні перед дзеркалом, схопивши перед тим все, шо хоч здаля нагадує формою мікрофон. Ну і не забуває відкривати рот, типу співає акурат вона)
3. Коли допомагає накривати на стіл часом не втримуючи у руках тарілки:))
4. Годує спражнім супом м'які іграшки, а ви мусите за ніч іх перепрати і висушити, щоб ті були готові до прийому іжі уже на ранок)
5. Втихомолку мазюкається косметикою, дістає бозна звідки манікюрні причандали і все пробує на собі)


Що ще?

24 квіт. 2014 р.

Ox і ах)) про сокровенне, або Як ми зустрілися з Хемом


Людина, яка без сорому дивилася на мене в аеропорту була небритою, та всеодно гарною :) 

Мене він трохи бентежив , але все-таки я розуміла , що це не звичайне " підкочування яєць " і не моргаючи навіть лівим оком (яке часом дригається, чи то сіпається без моєї на то волі у  дуже відповідальні моменти) теж втупилася на нього.

- У Вас в руках Міхаель Енде, чи не так? - запитав він англійською з акцентом.
- Саме так. " Момо ", - відповіла я з ще більш жахливим акцентом.

- " Момо " - моя улюблена книга і на доказ цьому поспішив дістати зі своєї сумки через плече томик " Момо " своєю рідною мовою
- Прекрасно , - я щиро пораділа, що дорослі дядьки люблять такі книги і подумала , що розмову закінчено .

- Але це ще не найдивніше, - продовжив дорослий неголений хлопець і знову поспішно почав ритися в сумці. Вилучив звідти велике портмоне, відкрив його одним фокустським рухом ніби американський поліцейський показує свою ксиву , і там була ... роздрукована фотка з інтернету якоїсь мультяшной героїні.

Я аж глянула (с) - мама

- Впізнаєте? - запитав неголений .
- А я повинна?
- Ну як же, місс, це ж ВИ! Дивіться зачіска, очі великі, ну губи .. так, у вас побільше будуть, а так це ж Ви - Клементина,  - бачить чувак, шо я готова його уже послать уже ладна закінчити з ним розмову, - Ви шо не знаєте мультика про Клементину? Це ж така дівчинка! - глянув на мене як на нице дитя міста, шо даже не знає хто така КЛЕМЕНТИНА ..

На цьому місці я вже подумала про неголеного погано. А він продовжував :

- Це ж диво! Ви Клементина - моя улюблена героїня. І Ви читаєте Момо - мою улюблену книгу. Ходімо на каву, до мого літака ще 2 з половиною години.

До мого було дві. І я пішла за ним.
А потім і заміж за нього пішла.
І дитину навіть йому народила. Правда назвали ми її не Клементиною і не Момо , а по іншому .. Але це вже зовсім інша історія .. З іншої книги


11 квіт. 2014 р.

У що гратися з малятками?

Щось прорвало мене на тему материнства.

Є актуальніші теми. Але ви знаєте, коли мені щось дуже-задуже важливо то про нього не пишеться і не говориться. Це як табу. Тому про Україну, Крим, наших янголів Небесну Сотню писати поки ще не можу. 

Робота - така якась робота)) 
Я знову (уже ВКОТРЕ!!) у тій фазі, коли мені набридло. І хочу нового. Але так у дорослому житті не можна, кажуть. Тому я поки тут.

Стамбул. Не прижилися ми тут. Принаймні поки що. Самі собі дали термін до 5 березня 2015 року. І в той день визначимося - їдемо назад у свій прекрасний, практичний, мальовничий, наповнений морем і свіжим повітрям, історичний  Дідім, чи залишаємся далі дихати газами в не менш гарному, але надскладному Стамбулі. 

Адуван підроста. Я багато чого взнаю по ходу. Десь дочитую, десь випитую. Багато розмовляю з мамами і такий кругообіг інформації та досвіду наповнює. 

Хочу попитать і поділитися досвідом  про розвиваючі ігри. 

Вже як тільки ми приїхали з лікарні 7 березня 2012, я вирішила, що Ада уже в досить свідомому віці: 2 дні то не шутки. 
Ще в період вагітності ми виготовили карточки з простими дво-, трискладовими українськими словами (мама, тато, бабуся, дідусь, люблю, Ада, тепло, весно, літо і т.д.) і починаючи з 7 березня я по кілька разів на день швидко-швидко показувала їх Аді і так само швидко прибирала так, ніби й нічого не сталося (цю техніку видерла в Домана). 
Також були картки з прапорами країн - різнокольорові і гарні. Правда, ушли вони в нікуда після того, як у тримісячному віці Ада їх напроч заслюнявила і покрутила (дарма, що картон був досить міцний).

Любов до ляльок   і кубиків перекриває любов до тематичних карток 
Підозрюю, саме з того часу любов до карточок у нас невимовна. Де б я не ходила, де б я не була, всюди тобі мамо дякувалаааа завжди намагаюся забігти до книжкового і купить якихось карточок для Адосі

Нині у нас кілька комплектів. 
  • Набір англійських слів з гарними малюночками. 
  • Алфавіт російський (з тою Машою і МЄдвєдьом, як вона мені обридла, один тільки Бог знає)), запам"ятовувальні карточки з італійськими архітектурними пам"ятками (вони трошка незручні, бо малі і без надписів, так шо ми їх просто перебираємо і намагаємося знайти "близнюка" - всіх будівель по 2 шт), 
  • ще є картки власного виробництва, де слова турецькою та англійською (вони тематичні і розбиті на кілька підгруп) 
  • і картки з чисельниками англійською, ми вже на ходу, рахуючи, перекладаємо на українську і англійську.Чим ми граємося крім карток?

Айпадом. 
Це не зовсім, певне, доречно. Але у своє виправдання скажу, що там тільки розвиваючі ігри, нема стрілялок-страшилок-тупілок, натомість є алфавіти, відгадування слів, кольорів, форм і т.д. Моєю знахідкою і Адиною улюбленою інтерактивною грою є Мишеняткова Абетка (скачать можна тут, вона безкоштовна, зато дуже коштовна :)). 

Якщо маєте якісь такі надбання - цікаві ігри - вкажіть назву або лінк у коментарях пліз.
Ще у нас є гора розмальовок, альбомів для малювання, кольорового паперу і т.д. Плюс на вихідних ми з Хемом зариваємся у ті стости і робимо аплікації. Ада ж, як правило, трошка поспостерігавши, ты аплікаціїї розбирає. Або вирізаємл з журналів щось і клеїмо у альбоми. Потім Ада намагається повторити. Прогрес)

А ще Адуванина радість - квітки. Біля нашого будинку є квітникарка, і часом ми на яку ліру купуємо квіточок, Ада їх нюхає, гладить, катає їх на качелі))) Подумую про альбом гербарію, але, думаю, 2-з річна Адося все ще намагатиметься викулупати гербарії з листків. 

Про Тв-няні. Скажу тако: ми одна з тих сімей, які відмовилися від телевізора. У нас дома його нема. ні малого, ні великого, на з плоским екраном, ні бандури совєцької. Нам це далося легко. тому реклам і поси Ада не спостерігає принаймні дома. Хоча, шо там правду скривать, якщо нам десь трапляється ТВ ми  зависаємо десь на хвилину)) не шкодуємо і у найближчі 2-3 роки ми до нього не повернемося тільки через Адине формування особистості. 

Іграшки-м"які іграшки-конструктори - все це є, але викликало інтерес тільки у перший і другий дні після покупки.
Рухливі ігри - ми таким займаємося  на дитячих майданчиках. Ада ходить туди двічі на день і раз увечері після того, як зустріне мене з роботи. Ми йдемо прямо в парк і обходимо караулом всі качелі і горки. 

Чим ще гратися? Що б такого ультранового і цікавого робити з 2-річною? Як ви проводите час з дітками і чим їх займаєте?



Про дитячий сон разом з батьками

Вирішила про це написати, але тако трошка побоююся, бо є ж такі людини, що запросто можуть мене визнати збоченкою.

Справа в тому, що Адувашка спить з нами у ліжку. Вже рік. Перший рік життя вона мирно спала у ліжечку, часом ми її брали до себе, але назагал спати вона хотіла саменька, розкинувши ручки і ніжки зірочкою.

Потім переїзди. В Стамбул і по Стамбулу. Адувашкове хворіння, що тривало місяць. І ось вона вже спить разом з нами і навіть ніхто не думає переїздити у маленьке дерев"яне (дуже гарне) ліжечко, яке стоїть геть таки біля нашого величезного ліжка. 

Оце недавно, коли ми ходили до лікаря мірятися-важитися цей факт всплив) І лікар ледве не лінчувала нас на місці. 

Я почала закидати, що на Заході це все дуже навіть в нормі, діти сплять з батьками допоки самі не захочуть вибратися з батьківського ліжка, і всі впевнені в собі люди (Наприклад в Італіїї я познайомилася з мамою 3 дітей, яка була на диво спокійна, коли на ній висів 3.5-річний Федеріко, тягнув за ліву руку 2 річний Крістіано, а на правій руці сопіла 8-місячна Адріана. І мама розказувала, що у них стандарта двох кімнатна квартира в Мілані, з великою спальнею і великим залом. І у великій спальні є велике ліжко, де спить вона з чоловіком і двома малими, мала Адріана спить у ліжечку, але часом перекочовує у сімейне ліжко. І говорить, Федеріко вже натякає на окреме ліжко. Ми встановлюємо двохповерхове ліжко і вони перейдуть тоді, коли захочуть. А я додам, що хлопці граються м"ячем і не схожі на малих оменів, кстаті гаваря)). На шо мені лікарка сказала, що саме через те у них стільки геїв. А я собі подумала, що лікарку треба перевезти у Росію, бо це там страждають такими закидонами. 

Ми сіли з Хемом і задумалися, чи то бува не калічимо дитину. Моменти такі:

  1.  У нас дуже велике ліжко, місця вистачає усім, ми висипаємося.
  2. Для геть особистих стосунків ми маємо багато місця у 4 кімнатній квартирі, так шо не мус саме у цьому  ліжку ж.
  3.  Нам всім подобається процедура відчалювання до сну: душ, Адине купання, чищення зубів перед одним дзеркалом, читання вголос книжок, часом мультики і вобнімку одне з одним, таким тугим сімейним вузлом позасинати.

Порилися в інтернеті. Кажуть доктори (принаймні ті, чиї думки видалися мені слушними), що дитина запросто може прийти до розділення від батьків сама. Після того, як сяде на горщик (в нас це діло з перемєнним успєхом). Або коли прийде до думки, що вона вже доросла і їй МОЖНА (а не ТРЕБА) спати саменькій. 

Я навіть не знаю. З одного боку нам нічого не заважає і все влаштовує. З іншого боку, переживаю, що роблю щось не так.

ABC song by Ada

В Туреччині ситуація з yоutube якась недолуга. Тому я вам просто дам лінк, без вставляння відео

Зняли Аду з ABC song, яку вона любить з мікро віку. Ця мелодія ще ж є і мелодією Twinkle Twinkle Little Star, яку ми теж знаємо. 

Ада, як і більшість діток не знічується, коли забуває слова, а вигадує їх на ходу. Це так гарно) І творчо. І смішно.


7 квіт. 2014 р.

Бути мамою


Моя Ада перевернула на підлогу солоні палички. я їх зібрала і склала назад у коробку, типу, якщо підняти протягом 10 секунд, то бактерії не заберуться на соломинку)) 

і пішла на кухню, мило сказавши «обережніше. Більше не перевертай».

Чую вдруге ГЕП все вилетіло з коробки. І мене взяло зло. Бо втомилася. 
Бо я сказала "обережно", а вона знов перевернула. І ця дитина мене не слухає, не чує.
Бо вона завжди робить, що заманеться. 
Це не випадковість. Ада свідомо викидає з коробок усе, що викидається з шумом. 

Я влетіла в кімнату і визвірилася. Ада вп»ялилася на мене прямим безстрашним поглядом. А я ж продовжую визвіряння репетом:

- Скільки раз казати тобі? Це така розвага, так? Кого я питаю?!? Чого ти мовчиш?

В неї на очі накочуються сльози. Мене попускає. Помічаю свою ницість. 

- Я просто хотіла подивитися що в коробці, - каже вона мені турецькою, не вимовляючи усіх букв (бо ж мале ще), - kızma annecığım ("не злися, мамочко", - тур.). 

Незважаючи на те, що я ото на неї репенилася, аж біліла пикою, 2 секунди тому, вона притиснулася до мене всім тілом і цілувала. І я її цілувала. 

І вона мені сміялася через силу, заглядаючи в обличчя, і я бачила, що сльози ще там, в її темних гарних очицях, але вона мені посміхалася. Хотіла помиритися.

Обіймаючи і цілуючи її волосся, що незмінно вже ось два роки пахне карамеллю, я думала про те, що терпіти не можу себе за такі моменти. Яка я все таки ще дурна. Якийсь дурний порядок в хаті став на кілька секунд важливіший за емоції рідного малятка. 

Урок материнства на рівному місці, як то кажуть

Чи буде колись у мене дім?

Чи буде?
Якщо буде, то коли?

Отакі питання хочеться поставити собі. Хемові. Начальникам.

Жити без дому, то таки не тойво. Постійно знімати квартири. Намагатися прикрашати не своє мені вже обридло.

А коли згадати, що в Стамбул ми переїхали саме через цю прекрасну ціль, то хочеться вити на місяць. Ми мали прикупити собі прекрасну хатинку, яку облюбували і домовилися про виплати. Поки ще здвигів ніц. До цього лпачевного стану долучилися фактори, типу позаплановий переїзд через Адуванин садочок (де її вкусив інший хлопчик, не знаю де писала про це, десь писала точно), програний Хемів суд (він, як і я не виміє тримати "курсора в руках" і часом пише не те, шо від нього чекає суспільство. забагато правди може витягти з вашої кишені достобіса грошів). І захіоріла мама.

За цей рік ми не назбирали нє хєра грошей.

4 квіт. 2014 р.

Фільм про Небесну Сотню

Після перегляду фільму знову всі спогади навернулися, рана розворушилася. 

Люди що там стояли: ви прекрасні. Я буду молитися за загиблих завжди. За живих буду ставити свічки за здоров"я.

Прекрасні. Сильні. Натхненні ідеєю. Серце рветься від любові до ВАС! Всі, хто розповідав - щирі, з добрими очима.

Співали і стояли за нас.


Небесна Сотня фільм  з циклу документальних фільмів "Зима, що нас змінила" . Це історія про тих, хто загинув за свободу і за власну державу. До цих пір невідомо скільки людей насправді входить до Небесної Сотні ...

http://xvideos.org.ua/news/nebesnaja_sotnja_film_03_04_2014_smotret_onlajn_nebesna_sotnja_film_vavilon_13_1_1/2014-04-04-8032

Реакції (або путін ху*ло)


Хоч як би ми не намагалися робити вигляд, що все ок, життя триває, але у снах, у глибоких думках всеодно до нас приходять страшні картини пережитого нашими людьми.

І як би ми не відволікалися, а Герої, які віддали за нас життя уже не кормалять свої сім"ї, ця відповідальність лягла на нас. І не треба робити вигляд, наче тих сімей не існує, або наче їм зараз наш нестійкий уряд повидавав квартири і машини. Їм треба допомога. В інтернеті, дякувати Богу, можна знайти всю інформацію, якщо все таки виникне бажання допомогти.


"Половина курсантів Академії Військово-морських сил у Севастополі залишилися вірними Україні і співали український гімн, коли окупанти піднімали на території російський прапор".

А це наші живі герої. Хоча так дивно дивуватися тому, що люди не зрадили країну. Хіба це щось поза межами реальности? Хіба не цьому нас вчать книжки та батьки? В будь якому випадку, хлопці вистояли і зараз переїздять на продовження навчання на материк. Ідуть з дому, бо їх звідти попросили ті, хто слухає наказа божевільного маніяка.


"Кандидат у президенти України лікар Ольга Богомолець заявила, що готова пройти детектор брехні, щоб підтвердити свою чесність та відкритість."
Шкода, що у нас тепер по іншому не вірять. Ми хотіли вірити, та нас дурили, обманювали сподівання, вважали за бидлоту, за неосвітчених цапів (простіть, тварини). Тепер навіть достойні кандидати мусять йти на такі докази чесности. Нас занадто боляче поранили...

"Журналіст Мустафа Найєм побачив серед нових охоронців кандидата в президенти від ПР Михайла Добкіна бодігардів екс-глави держави Віктора Януковича."
Хтось здивувався? Ну ладно, це таке, працюють в одній конторі. Я ото ж про Добкіна. шо ето? мене не питання мучило ще з сумнозвісного відео де він роказує промову з матами. я відмовляюся вірити, що його хтось з психічно врівноважених людей підтримує... що вбачають у ньому гарантію добробуту.. інтеліґенцію.. приклад для наслідування. 
це як прикол для мажорів. смішний клоун - вірю. але от якби з здравомислящіх прихильників Добкіна зміг розказати коротко про його діяльність і користь суспільству . є такі?

"Інтернет підірвала пісня Путін Ху*ло"
Це дуже реалістична пісня. І об"єктивна. Ця людина  Він наніс нам непоправну шкоду. Звичайно, звинувачувати тільки його несправедливо (от які ми все таки хороші, всеодно думаємо про справедливість, навіть якщо йдеться про гітл путіна). Є ще батя. Про того то геть зовсім кури не шепчуть.

Буде їм достойна відповідь.

2 квіт. 2014 р.

Вже не комедія

Після того, як в Туреччині закрили твіттер (а тут Твіттер це ше більш задіяний. як у нас вкантактік), ми всі дружно позаходили на проксі сервіси і далі ним користувалися.

Коли вже закрили порно сайти, всі ще глибше позалазили у проксі сервіси. На Таксім вийшли з демонстраціями, мовляв, не чіпайте моє порно.


І коли вже закрили youtube, всіх заїло. Хоча як користуватися проксі сервісами знають уже практично всі.

"Що за нах?!?!"  - казали б турки, якби вміли говорити нашою мовою

Влада лажає, у інтернет потрапляють їхні провокативні аудіо та відео записи, а ми - прості нелажливі люди, - мусимо страждать.  

Реально для когось Твіттер це єдиний достойний портал новин. Бо тєлікам вірити - себе не поважать. 

Для нас Youtube це освіта дитині! Адувашка дивиться  мульти різними мовами, уроки англійської, ми викладаємо її відео там, аби потім дідусі-бабусі-тьоті-хресні могли спостерігати за тим, як Ада росте. 

А комусь порно сайти тож нада. А чо не нада? Ну шо в них такого, якшо вони не в геть вільному доступі, роблять своє діло та й усе...

Турецька влада перестала бути демократичною, ми всі помітили неворужонним, як то кажуть.

Так нє, блін. 31 березня та диктаторська влада всеодно перемогла на виборах. Видно турки таки передивилися порно, де є "гаспажа павєлітільніца", вона стоїть на підборах, з шкіряним кнутом і гасить всіх, впевнена у своїй нездоланності. Вони, ці гарячі турки, таки покорилися тій "гаспажі" ще раз. Вона їм подобається і заводить...

1 квіт. 2014 р.

Не читаю

Довгий час не можу засісти за читання. Стільки причин - події в Україні, хвороба мами, непорозуміння з Хемом... мій будинок зараз не те місце, де я почуваюся найкраще. Нестабільність, нестабільність. 

От Ада  - єдина людина, яка дає мені 100% щастя ;)


Стільки книжок і такий мінімальний рівень бажання. Геть як не я.

Треба мені прорив. Клин клином. Тобто треба якась така магічна книжка, яка могла б привести мене до тями, вгармонізувати навколишній світ. 

То хто ща порадить?