40 бляха муха днів

Швидко так.

Цьому світу взагалі пофігу шо комусь ото боляче. Шо хтось втратив тата. 

Світ собі і далі є. Бари працюють. Автівки їздять. І їм геть до одного місця шо в тебе немає більше тата.

Коли Він був тут востаннє (ми тоді про це звісно не знали), ми з ним готували один класний проект.  Чотирьохвіршя на кожну букву українського алфавіту. Перш за все для Ади, шоб швидше вивчила. І для інших білінгвиків. Цей проект так чи інакше я дороблю.

Він грав на всіх інструментах. І знав всі пісні.

 А в цю неділю вже 40 днів як його нема. 

Мені нити не хочеться, от чесно. Він пішов достойно, мирно .. кликав нас з сестрою до останнього.

Малював як! В Ади є 4 альбоми ілюстрацій, які малювались лише для неї. Аби розвивалась. Бо інтернет то не завжди якість, - казав він.

Якшо є хоч маленька можливість, шо вони мене чують чи відчувають, то можна вам передати, мої старікашечки, я вас люблю до кінчиків пальців. І я завжди грію наші моменти в грудях. Шоб ніхто не забрав. Я знаю, шо інші люди залишаються сиротами, не доведи Господи, дуже рано. В 30 років це якби я вже маю тримати хвоста пістолєтом.

І я більш-менш самостійна наче б то.

Та біда в тому шо я не наситилася. Ні спілкуванням, ні любов"ю, ні розмовами.

Ділюся з вами відео з домашнього архіву. Ми якраз збирали манатки на іншу хату, тато помагав, в перерві розвлєкав Адувана.

Старий і дитина

Адин дідусь на Аду каже виключно "bu çocuk'' (ця дитина). Ада з цього приводу не заморочується, знає, шо в діда одна така, словно вначі луна, але мотає на вус собі.

Одного разу дідусь грається з Адою біля дому, копають м"яча, ми собі мирно сидимо кожний в своєму гаджеті. Дід Алі не встигає перебирати ногами, хоча сам по собі дуже ще рєзвєнький, Ада сердиться, каже шо давай бігати, хватить ходити пішки. Дід всеодно не встигає, злить ото дитину.

Ада розвертається до мене і на весь голос каже турецькою: "Bu ihtiyar çok yavaş atrık'' (Цей старічок вже дуже повільний). Дід підібрав губу ображено і з подвійною силою почав бігати.



***
Запрошую на курси турецької 

ABC song by Ada

В Туреччині ситуація з yоutube якась недолуга. Тому я вам просто дам лінк, без вставляння відео

Зняли Аду з ABC song, яку вона любить з мікро віку. Ця мелодія ще ж є і мелодією Twinkle Twinkle Little Star, яку ми теж знаємо. 

Ада, як і більшість діток не знічується, коли забуває слова, а вигадує їх на ходу. Це так гарно) І творчо. І смішно.

Бути мамою

Моя Ада перевернула на підлогу солоні палички. я їх зібрала і склала назад у коробку, типу, якщо підняти протягом 10 секунд, то бактерії не заберуться на соломинку)) 

і пішла на кухню, мило сказавши «обережніше. Більше не перевертай».

Чую вдруге ГЕП все вилетіло з коробки. І мене взяло зло. Бо втомилася. 

Бо я сказала "обережно", а вона знов перевернула. І ця дитина мене не слухає, не чує.

Бо вона завжди робить, що заманеться. 

Це не випадковість. Ада свідомо викидає з коробок усе, що викидається з шумом. 

Я влетіла в кімнату і визвірилася. Ада вп»ялилася на мене прямим безстрашним поглядом. А я ж продовжую визвіряння репетом:

- Скільки раз казати тобі? Це така розвага, так? Кого я питаю?!? Чого ти мовчиш?

В неї на очі накочуються сльози. Мене попускає. Помічаю свою ницість. 

- Я просто хотіла подивитися що в коробці, - каже вона мені турецькою, не вимовляючи усіх букв (бо ж мале ще), - kızma annecığım ("не злися, мамочко", - тур.). 

Незважаючи на те, що я ото на неї репенилася, аж біліла пикою, 2 секунди тому, вона притиснулася до мене всім тілом і цілувала. І я її цілувала. 

І вона мені сміялася через силу, заглядаючи в обличчя, і я бачила, що сльози ще там, в її темних гарних очицях, але вона мені посміхалася. Хотіла помиритися.

Обіймаючи і цілуючи її волосся, що незмінно вже ось два роки пахне карамеллю, я думала про те, що терпіти не можу себе за такі моменти. Яка я все таки ще дурна. Якийсь дурний порядок в хаті став на кілька секунд важливіший за емоції рідного малятка. 

Урок материнства на рівному місці, як то кажуть

Передноворічна

Ситуація в країнах, з якими я прямо пов"язана досить напружена. І там і там барикади. І там і там міліція і поліція проти людей. І там і там влада грабить і бреше. Світова тенденція?

Переноворічна замітка грозить стати партизансько закликальною, тому звернемо з цього шляху у більш мирне русло.

Новий 2014. Стільки новго і хорошого чекає нас там.

Ну 

1. по-перше, вірю що Янукович все таки складе повноваження і піде з миром. Прихопивши Азіріві. 

2. Вірю що Харків, Луганськ, Донецьк все таки прийдуть до тями і перестануть гопнічати.

3. Вірю, що турецький уряд очиститься і запанує там мир і злагода)

Далі з глобального до локального.

4. Творчі плани наші з Хемом здійсняться у повній мірі і ми процвітемо)

5. Адуван піде у підготовчу школу, туди, де ми накинули оком, і буде там і балет і англійська.

6. Рік мине у прегарних подорожах, на 2 з яких у нас уже є квитки :p

І до гуманних цілей:

7. Завалити свій величезний балкон квітками

8. Поначіплювати на свої стіни татові картини і картини родичів Хема (спершу випросити їх треба)

9. Дати хід прекрасному проектові, коли усі виручені гроші ідуть у добру справу. Якби ж то! Якби ж то!

І ділові:

10. Авто. Як виявилося воно нам все таки потрібне і без нього в Стамбулі справді важко. 

Допомагай нам, синьо-зелена конячка, ти ж моїх улюблених кольорів)