14 січ. 2015 р.

ab imo pectore

Я думала, що гірше вже бути не може. Але коли убивають мирних людей, то це кінець терпінню. Це кінець всьому.

Пройшов рік від подій на Майдані. Там поклали голови герої, вони йшли на небезпеку, розуміючи чим то може скінчитися. Неймовірно боляче за них, завжди пам"ятатимемо тих, хто почав прокладати нам цю дорогу до свободи.

Та цього вівторка тварюки просто перейшли усі кордони. як то в сраку військова честь, коли убивають мирних?!?! а у нас же там родичі і друзі!! куди тікати їм??
знаєте, ще спочатку всі наші кидалися розтрубити у світі про нашу біду, про Майдан.. Та зараз, коли ми побачили, що світ просто "турбується" і "співчуває", ми розуміємо, що зі свою бідою ми один на один.

Та якшо зовсім по чесному, я вже й не знаю на чому той світ тримається.
У Франції своя біда.. У Туреччині своє х**ло вершить закони. Арабські країни заливаються кров"ю... теракт. теракт. теракт.

Госполи, помилуй і допоможи. 

2 коментарі: