Втеча. Як в кіно.

Наперід скажу, що цим постом нікого ні до чого не спонукаю, не засуджую і не оцінюю.

Для тих дівчат, хто вже одружений з гарячими турецькими парубками на початку було важливо побачити та усвідомити, що її обранець не з тих, кого показують у репортажах про Туреччину і гареми у нас в Україні. Переживалося, шоб з катушок не злітав. І вже на 5-6 місяці життя разом, коли більш-менш пережили всілякі ситуації, можна було заспокоїтися.

Моїй героїні :)), моїй студентці та подружці  Ніці теж стало спокійно. Зі своїм чоловіком Озом знайома рік. Одружена пів року. у них все вийшло швидше, аніж у декого, але то все списано на велику любов.

 ВІН з самого початку  приховував своє справжнє обличчя. Йому хотілося сім"ї. Він направду мав намір створити життя, якого ніколи не мав, де були б жінка, діти, батьки. Але його демони не дозволили йому. Або, по банальному, не вистачило сили волі.

Його порок - алкоголь. Та про це Ніка не знала зовсім. Увесь час, що вони були разом він був досить таки стриманим у випивці.

Перший дзвіночок був уже після одруження: перебрав і почав молоти дурниці, виганяти. Прийшов до тями за дві години і покаявся (купа квітів, подарунки, увага). Другий дзвіночок був таким же.

Ніка зрозуміла, що побічний ефект від перепитого - дурне лепетіння. Але то не завадило любові та розвитку стосунків, бо ж траплялося дуже рідко.

На Новий рік Оз запросив батьків Ніки. Хотів сімейного свята.Але ближче до святкування щось йому перемкнуло, Оз придурів, мовляв, він такий закоренілий холостячище, йому не звично що стільки людей в хаті (аж 4, в трьох поверховому будинку, але менше з тим, припустимо, можливо).

На "кониках" типу "не треба прикрашати мій дім на Новий рік", "не хочу і не буду святкувати з вами Новий рік" не буду довго зупинятися, бо я собі їх розглядала як "короткометражні зайо".

Тато Ніки після Нового року поїхав. Мама ще залишалася на місяць, аби допомогти доні облаштувати хату. І тут Оз почав пити щодня. Додовбувати Ніку погрозами. І одного разу вона прийшла на урок з підбитою щокою. В мене тихий шок. Вона казала що цього пробачити не зможе. Але, як то чогось буває пробачила, та осадок залишився. Не пройшло й пів року, а точніше аж тиждень, і вона мені розказала, що покращень не відбулося, все гидко, він коли нап"ється, то садист, примушує йти з ним у спальню навіть якщо він вмощується о шостій вечора, ревнує Ніку до мами, погрожує вмазати ще раз. Вона перетворилася на його няньку: подає алкоголь, ходить на пальчиках, щоб пана не розбудити.

І Ніка почала говорити про те, що він не зміниться і вона не вірить у краще.

А ще через два дні вона зателефонувала і попросила про допомогу.

Бо він хапав за горло її і маму. І вона бігла боса з дому кричучи про допомогу. Але, як то чогось буває ніхто не допоміг.

Все відбулося дуже швидко. Поки він п"яний спав на роботі вона запхала усі свої речі у нашу машину, зняла з рахунку гроші і обміняла троха весільного золота (мала мізер, бо всі коштовності у великого пана під замком лежали). Але їй важливіше було те, що вона ЗВАЛЮЄ від диктатора.

Увечері ми взяли квитки. Переночували у нас і на ранок повезли ми їх у Ізмір на літак.

І фініта.

Він писав їй про те, що ВІН ХОЧЕ АБИ ВОНА ПОВЕРНУЛАСЯ. не просив пробачення і нічого такого. Вона ж не почувається сумно ні грама. Дуже любила. Але дуже й розлюбила. Каже ні крапинки не залишилося любові. За два тижні убив усі почуття.

Вона дуже позитивна. Вірить у любов. Буде у неї все добре. Мама її прекрасна жінка, смішна і легка на підйом. Як відідйшли від шоку, то навіть гиготали.

А він так і буде пристаркуватим холостяком, зіп"ється.

Ця історія завершилася добре. 

Та по статистиці так трапляється не завжди. Туреччина має високий рівень домашнього насильства. Тому мусимо тримати носа по вітрові, сікти не лише свої проблеми, бо може якась подруга або знайома соромиться розповісти вам свою біду?