Людина, яка без сорому дивилася на мене в аеропорту була небритою, та всеодно гарною :)
Мене він трохи бентежив , але все-таки я розуміла , що це не звичайне " підкочування яєць " і не моргаючи навіть лівим оком (яке часом дригається, чи то сіпається без моєї на то волі у дуже відповідальні моменти) теж втупилася на нього.
- У Вас в руках Міхаель Енде, чи не так? - запитав він англійською з акцентом.
- Саме так. " Момо ", - відповіла я з ще більш жахливим акцентом.
- " Момо " - моя улюблена книга і на доказ цьому поспішив дістати зі своєї сумки через плече томик " Момо " своєю рідною мовою
- Прекрасно , - я щиро пораділа, що дорослі дядьки люблять такі книги і подумала , що розмову закінчено .
- Але це ще не найдивніше, - продовжив дорослий неголений хлопець і знову поспішно почав ритися в сумці. Вилучив звідти велике портмоне, відкрив його одним фокустським рухом ніби американський поліцейський показує свою ксиву , і там була ... роздрукована фотка з інтернету якоїсь мультяшной героїні.
Я аж глянула (с) - мама
- Впізнаєте? - запитав неголений .
- А я повинна?
- Ну як же, місс, це ж ВИ! Дивіться зачіска, очі великі, ну губи .. так, у вас побільше будуть, а так це ж Ви - Клементина, - бачить чувак, шо я готова його уже послать уже ладна закінчити з ним розмову, - Ви шо не знаєте мультика про Клементину? Це ж така дівчинка! - глянув на мене як на нице дитя міста, шо даже не знає хто така КЛЕМЕНТИНА ..
На цьому місці я вже подумала про неголеного погано. А він продовжував :
- Це ж диво! Ви Клементина - моя улюблена героїня. І Ви читаєте Момо - мою улюблену книгу. Ходімо на каву, до мого літака ще 2 з половиною години.
До мого було дві. І я пішла за ним.
А потім і заміж за нього пішла.
І дитину навіть йому народила. Правда назвали ми її не Клементиною і не Момо , а по іншому .. Але це вже зовсім інша історія .. З іншої книги
красиво:)
ВідповістиВидалитиМерсі. Рибко :)
Видалититака зустріч як у кіно,аж і собі захотілось постояти на якомусь вокзалі з книжкою )))
ВідповістиВидалитиАну ка)) розкажеш що з того вишло)
Видалитивот это история! похоже, вы друг другу предназначены были изначально, раз столько знаков Хему было показано. прекрасная встреча, так и просится в роман или в кино))
ВідповістиВидалитиМабуть таки призначені. Ми пройшли довгий шлях до зустрічі, і після неї не зразу були разом. Зато тепер є що згадать (та нема шо дітям розказать))
Видалитипризначені, однозначно. я чогось думала, що ви в Болгарії десь, в інституті зустрілись. а тут така романтика...чудово)
ВидалитиРино, в Болгарії то ж було з Болгарським Вітром))) з ним не склалося і за нього ж я не пішла
ВидалитиЦитринко, про Вітра пам"ятаю) просто якось мені відклалося, що ніби ви з Хемом десь в гуртожитку спілкувались... але то таке, може щось путаю, сорі)). головне, що з Хемом склалося, і за нього пішла)
Видалитисто років не читала Цитринку) А тут зайшла - і зразу історія, яка припала до душі)) пАм*ятаю, я як тільки починала читати твій блог - завжди мені було цікаво - як же ти познайомилася з тим Хемом))) Думала не так, якщо чесно))
ВідповістиВидалитиОх, і я рада, що ми здибалися. а як ти думала ми зустрілися?
ВидалитиЯ думала, що він приїхав до тебе в Україну, а заздалегідь ви довго переписувалися по інтернету)) була впевнена, що саме так і познайомилися. Ти ще колись пост писала про шлюби міжнаціональні - отоді мені така думка в голову й пришла)
ВідповістиВидалитиа воно он як)
Після зустрічі на летовищі ми з ним не спілкувалися геть ніяк кілька місяців, у нас були своі окремі історіі. А потім ми знову знайшлися і вже довго переписувалися. А потім ше рази зо три розходилися по приіздах))
ВідповістиВидалитиохохох)) так про вас можна книжки писати і кіно знімати))
ВідповістиВидалитина те вона й Доля шо вас таки звела))
Як гарно)
ВідповістиВидалитиТак і в долю можна повірити.
Блоксівчани злітаються)