Вчора по прильоту їхала маршруткою зі Львова до Луцька. Три бля з половиною йолки години.
Але поруч їхав бієць.
Тому якось мені було спокійно і весело. А він був не в гуморі. Поки я мовчки не дала йому цукерку. " спасибо" каже мені. " прошу",- кажу я. І мова з'явилася. Цукерки велика сила всьотаки.
Дорогу через Радехів відремонтували?
ВідповістиВидалити